Давно помітив, що людям властиво зосереджувати свою увагу
на негативних моментах життя. Згадайте скільки часу ви з друзями обговорюєте
певні труднощі, складні ситуації, проблеми, а скільки часу виділяєте на власні
досягнення та невеликі життєві перемоги. Зі свого досвіду можу бачити, що на
обговорення проблем витрачаю значно більше часу, ніж на певні позитивні моменти
у житті.
Частково
можна виправдати себе, сказавши, що проблеми та буденні турботи вимагають
багато уваги, а тому не залишається часу, щоб насолодитися життєвими
досягненнями. Можна звинувачувати у пропаганді засоби масової інформації, які
показують мало позитивних новин, а найгучнішою та найрезонанснішою подією
вважають ту, яка стала наслідком найбільшої кількості людських чи матеріальних
жертв. Але чи подобається вам жити у світі проблем і, біжучи за їхнім
вирішенням, пропускати повз увагу не тільки власні досягнення, але і саме
життя?
Якщо
ви втратили смак життя, а кожен день став схожим на попередній, то варто
пригадати собі, що наше життя залежить від нашого сприйняття того, що
відбувається навколо. Та проблема в тому, що всього цього ми не
помічаємо. Я одного разу був дуже здивований, коли, ідучи на роботу,
відірвав погляд від сірої та брудної тротуарної плитки, підняв голову та
помітив наскільки красива архітектура будинків на вулиці, по якій я кожен день
крокую. Цей приклад можна спроектувати на будь-яку ситуацію. Спробуйте
відірвати погляд від сірої буденності та звернути увагу на те, скільки всього
прекрасного існує навкруги.
1.
Я можу допомагати іншим.
Я
не вірю в те, що людина живе тільки заради самого процесу життя. Який тоді сенс
у нашому існуванні? Думаю, що кожну людину Бог поставив у певний час та певне
місце не випадково. Тому намагайтеся використати дану Творцем можливість. Чи
полягає дана можливість у тому, щоб заробити більше грошей, статків і т.д.? Ні,
адже, після смерті всі матеріальні блага залишаться на землі. Думаю, що чудовий
шанс не згаяти свого життя – це почати допомагати іншим людям, які, можливо,
перебувають у гіршому становищі, ніж ви. А помагаючи іншим, ви отримуєте
задоволення від життя і тоді буденні проблеми видаються не такими вже й
катастрофічними.
2.
Із посмішкою на обличчі легше долати труднощі.
Насправді,
можна отримувати задоволення і від вирішення проблем, але це залежить від
вашого ставлення до цього процесу загалом. Уявіть, як добре отримувати
задоволення не лише на “фініші”, але і протягом всього шляху досягнення цілі.
Посміхніться і світ посміхнеться вам у відповідь. Посмішка піднімає настрій,
додає наснаги для подолання перешкоди. Вірте в успішний результат і ви його
досягнете. Скептицизм та песимізм вже на самому початку прирікають вас на
поразку.
3.
Світ навколо прекрасний.
І це не просто гарний вислів. Світ навколо заворожує своєю
красою, починаючи від величної архітектури древнього міста, закінчуючи
дивовижною природою у всіх її проявах. Навчіться навіть у найскладніші
життєві періоди помічати та насолоджуватися цією красою. Подивіться наступне
відео, щоб переконатися, що варто радіти, коли нас оточує такий фантастичний
світ.
4.
Я можу спробувати щось нове або пригадати старе
Пригадайте,
коли ви останній раз мали прогулянку на велосипеді? А коли каталися на
ковзанах? А на лижах? А коли наче діти кидалися сніжками? Хтось скаже, що
минулої зими, інший пригадає дитинство, а ще хтось визнає, що ніколи цього не
робив. Вийдіть за межі буденності і спробуйте навчитися чомусь новому, про що
завжди мріяли, але ніколи не робили. Або пригадайте як було весело
розважатися у дитинстві та спробуйте зробити це знову. Часто дорослі люди
обмежують себе лише через те, що вже виросли. Не бійтеся бути як діти, бо саме
такими ми і є десь глибоко в серці.
5.
У мене є все необхідне
Ми часто спішимо, кудись біжимо, ставимо цілі та
намагаємося чогось досягнути, щось здобути. Саме через це виникає думка, що
чогось в житті бракує. От в мене небагато друзів, немає дівчини, машини і
квартири, я не їжджу відпочивати на дорогі курорти закордон. Скільки всього
мені бракує?! Але спробуймо глянути на цю ситуацію із іншої сторони: немає
багато друзів, але від тих, яких маю, можу завжди отримати допомогу; немає
дівчини – явище тимчасове, але є вільний час; я маю чим добратися на роботу і
маю де жити. Думаю, що як і більшість із вас, я маю що їсти і у що одягнутися.
Все гаразд, життя прекрасне! А тепер подумайте про людей, які мріють про те, що
ви маєте, які сьогодні не їли і не знають де заночувати. Ще не відчули, які ви
щасливі? Подумайте про людей з особливими потребами, які не можуть самостійно
пересуватися, бачити, чути, говорити. Те, що ми приймаємо як належне, для них –
це мрія всього життя. Думаю, що брати приклад можна від Ніка Вуйчича, який
народився без рук і без ніг, але повноцінно насолоджується життям.
Тому
радійте та дякуйте за дар життя, бо це, мабуть, найцінніше, що у нас є.
Немає коментарів:
Дописати коментар