10 заповідей спокою Івана Павла ІІ

1. Саме цей день я хочу прожити, не намагаючись одразу вирішити всі життєві проблеми.
2. Саме сьогодні зважатиму на свою поведінку: буду привітним до людей, не буду критикувати, виправляти чи вдосконалювати нікого, окрім себе.
3. Саме сьогодні буду щасливим, усвідомлюючи, що я створений для щастя не тільки у вічності, але й тепер. Є лише один світ.
4. Саме сьогодні підлаштуюся під обставини, не прагнучи, щоби вони підлаштовувалися до моїх бажань.
5. Саме сьогодні відведу кілька хвилин свого часу для читання. Як їжа потрібна тілу, так добра книжка потрібна для духовного життя.
6. Саме сьогодні зроблю якийсь добрий вчинок і нікому про це не скажу.
7. Саме сьогодні зроблю щось, до чого не маю жодного бажання. А коли почуватимусь ображеним, не виявлю цього.
8. Саме в цей день складу собі детальний план. Можливо, не буду його ретельно дотримуватися, але спробую виконати два правила: не буду поспішати і буду рішучим.
9. Саме сьогодні буду сильно вірити – навіть коли б обставини схиляли мене до чогось протилежного. Бог піклується про мене так, ніби на світі більш нікого немає.
10. Саме сьогодні не буду нічого боятися. Особливо не лякатимусь радості та всього, що красиве. Не боятимусь вірити в Добро і за все дякувати. Адже все є Божим даром.

5 правил поширення Царства божого

Самовдосконалення людини іноді викликає нерозуміння і навіть протидію зі сторони знайомих, друзів, родичів. Що робити, аби уникнути непотрібних конфліктів з цими людьми, але водночас допомогти їм підніматися у простір гармонійних подій?

1. Особистий приклад — найсильніший аргумент

Почніть з себе! Якщо ви з кожним днем ставатимете життєрадіснішим, красивішим, бадьорішим, гармонійнішим — це буде найкращим аргументом на користь вашого світогляду і вашого способу життя. Люди самі почнуть цікавитися, як це вам вдається і що треба робити для оздоровлення та омолодження.

2. Інформуйте ненав’язливо

Якщо людина дозріла до самовдосконалення, то вона сама вчепиться за ненароком кинуту вами думку і витягне з вас усе, що її цікавить. Якщо ж не дозріла, то ви її ні в чому не переконаєте, а тільки зіпсуєте стосунки.

Тож тактовно інформуйте людину про позитивні можливості нашого світу. Навіть якщо сьогодні вона ще не готова, то може статися, що вже завтра обережно перепитає: «Слухайте, а що це ви таке цікаве розповідали...».

3. Ослабте зв’язки — і керуйте ними

Середовище друзів і знайомих змінити доволі просто. Значно важче з кровними родичами, адже з ними ми пов’язані надзвичайно сильними, жорсткими зв’язками — психо-енергетичними ланцюгами і канатами. Це створює загрозу зірватися у прірву разом з обтяженою близькою людиною.

Щоб керувати родинними зв’язками, їх треба зробити слабкими, пластичними, «гумовими». Як цього досягнути? Жорсткість зв’язків закладена у світогляді. Більшість людей керуються помилковим стереотипом про те, що вони чимось зобов’язані своїм родичам, і якщо не будуть опікуватися їхнім вдосконаленням, то це призведе до катастрофи.

Насправді кожна людина приходить у світ вільною істотою — божественним гравцем. Вона нікому нічого не зобов’язана — і їй також ніхто нічим не зобов’язаний. Якщо ми робимо комусь добро, то не через обов’язок, а тому, що любимо і відчуваємо вдячність.

Тож якщо людина активно опирається вашому «вихованню», то треба дати їй можливість пройти цим шляхом і особисто переконатися в його плюсах і мінусах. Здійснюючи надмірний виховний тиск, ви відбираєте від людини шанс здобути власний досвід пізнання добра і зла. Часто буває, що як тільки ви припините активне «виховання» і скажете людині «роби що хочеш», то вона відразу ж почне слідувати вашим рекомендаціям — але вже так, наче це її власні переконання.

4. Формуйте позитивне середовище

Людина є колективною істотою: у своїй підсвідомості вона має потужні програми пристосування до загалу і життя «так як всі». Тому приділяйте свою увагу передусім тим, хто легко сприймає вас, цінує вашу просвітницьку працю і вдячний за неї. Якщо просвітлених людей у вашому середовищі стане достатньо багато, тоді інші, прагнучи бути «такими як всі», підлаштуються під передові норми без додаткових зусиль з вашого боку.

5. Активно поширюйте світло

Стан людини залежить від того, яку інформацію вона сприймає. А все тому, що кожна нова порція інформації неминуче формує в мозку людини нові нейронні зв’язки і змінює її як інформаційно, так і фізично. Тому чим більше у суспільстві циркулює позитивної інформації – текстів, картин, музики, кінофільмів, – тим позитивнішим стає суспільство.

Не соромтеся розповідати про добрі справи, здійснені вами або іншими світлими людьми. Багато гарних людей повмирало тільки тому, що їхні знайомі не поділилися з ними своїм досвідом. Тож краще зайвий раз нагадати людині про Царство боже, чим потім стояти над могилою і відчувати докори сумління за надмірну делікатність.

Прославляйте будь-яку, навіть найменшу перемогу на шляху до святості. «Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Тож хай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашогоБатька, що на небесах (Матвій 5.14-16).

* * *

Ваше бажання допомагати іншим має одне езотеричне обмеження: ця допомога не повинна зупиняти ваше власне просування вгору. Просування людини до досконалості важливіше за всі найсильніші родинні зв’язки разом узяті. Опускання вниз або еволюційне гальмування нікому не допоможе – ні в цьому житті, ні в наступному. Натомість чим ближче людина до боголюдської реалізації, тим більші її можливості тягнути за собою усіх інших.

Вгору просування - без краплі вагання!

http://ar25.org/article/5-pravyl-poshyrennya-carstva-bozhogo.html

5 причин щоб радіти життю

Давно помітив, що людям властиво зосереджувати свою увагу на негативних моментах життя. Згадайте скільки часу ви з друзями обговорюєте певні труднощі, складні ситуації, проблеми, а скільки часу виділяєте на власні досягнення та невеликі життєві перемоги. Зі свого досвіду можу бачити, що на обговорення проблем витрачаю значно більше часу, ніж на певні позитивні моменти у житті.

Частково можна виправдати себе, сказавши, що проблеми та буденні турботи вимагають багато уваги, а тому не залишається  часу, щоб насолодитися життєвими досягненнями. Можна звинувачувати у пропаганді засоби масової інформації, які показують мало позитивних новин, а найгучнішою та найрезонанснішою подією вважають ту, яка стала наслідком найбільшої кількості людських чи матеріальних жертв. Але чи подобається вам жити у світі проблем і, біжучи за їхнім вирішенням, пропускати повз увагу не тільки власні досягнення, але і саме життя?

Якщо ви втратили смак життя, а кожен день став схожим на попередній, то варто пригадати собі, що наше життя залежить від нашого сприйняття того, що відбувається навколо.  Та проблема в тому, що всього цього ми не помічаємо.   Я одного разу був дуже здивований, коли, ідучи на роботу, відірвав погляд від сірої та брудної тротуарної плитки, підняв голову та помітив наскільки красива архітектура будинків на вулиці, по якій я кожен день крокую. Цей приклад можна спроектувати на будь-яку ситуацію. Спробуйте відірвати погляд від сірої буденності та звернути увагу на те, скільки всього прекрасного існує навкруги.

1. Я можу допомагати іншим.

Я не вірю в те, що людина живе тільки заради самого процесу життя. Який тоді сенс у нашому існуванні? Думаю, що кожну людину Бог поставив у певний час та певне місце не випадково. Тому намагайтеся використати дану Творцем можливість. Чи полягає дана можливість у тому, щоб заробити більше грошей, статків і т.д.? Ні, адже, після смерті всі матеріальні блага залишаться на землі. Думаю, що чудовий шанс не згаяти свого життя – це почати допомагати іншим людям, які, можливо, перебувають у гіршому становищі, ніж ви. А помагаючи іншим, ви отримуєте задоволення від життя і тоді буденні проблеми видаються не такими вже й катастрофічними.

2. Із посмішкою на обличчі легше долати труднощі.

Насправді, можна отримувати задоволення і від вирішення проблем, але це залежить від вашого ставлення до цього процесу загалом. Уявіть, як добре отримувати задоволення не лише на “фініші”, але і протягом всього шляху досягнення цілі. Посміхніться і світ посміхнеться вам у відповідь. Посмішка піднімає настрій, додає наснаги для подолання перешкоди. Вірте в успішний результат і ви його досягнете. Скептицизм та песимізм вже на самому початку прирікають вас на поразку.

3. Світ навколо прекрасний.

І це не просто гарний вислів. Світ навколо заворожує своєю красою, починаючи від величної архітектури древнього міста, закінчуючи дивовижною природою у всіх її проявах.  Навчіться навіть у найскладніші життєві періоди помічати та насолоджуватися цією красою. Подивіться наступне відео, щоб переконатися, що варто радіти, коли нас оточує такий фантастичний світ.

4. Я можу спробувати щось нове або пригадати старе

Пригадайте, коли ви останній раз мали прогулянку на велосипеді? А коли каталися на ковзанах? А на лижах? А коли наче діти кидалися сніжками? Хтось скаже, що минулої зими, інший пригадає дитинство, а ще хтось визнає, що ніколи цього не робив. Вийдіть за межі буденності і спробуйте навчитися чомусь новому, про що завжди мріяли, але ніколи не робили.  Або пригадайте як було весело розважатися у дитинстві та спробуйте зробити це знову. Часто дорослі люди обмежують себе лише через те, що вже виросли. Не бійтеся бути як діти, бо саме такими ми і є десь глибоко в серці.

5. У мене є все необхідне

Ми часто спішимо, кудись біжимо, ставимо цілі та намагаємося чогось досягнути, щось здобути. Саме через це виникає думка, що чогось в житті бракує. От в мене небагато друзів, немає дівчини, машини і квартири, я не їжджу відпочивати на дорогі курорти закордон. Скільки всього мені бракує?! Але спробуймо глянути на цю ситуацію із іншої сторони: немає багато друзів, але від тих, яких маю, можу завжди отримати допомогу; немає дівчини – явище тимчасове, але є вільний час; я маю чим добратися на роботу і маю де жити. Думаю, що як і більшість із вас, я маю що їсти і у що одягнутися. Все гаразд, життя прекрасне! А тепер подумайте про людей, які мріють про те, що ви маєте, які сьогодні не їли і не знають де заночувати. Ще не відчули, які ви щасливі? Подумайте про людей з особливими потребами, які не можуть самостійно пересуватися, бачити, чути, говорити. Те, що ми приймаємо як належне, для них – це мрія всього життя. Думаю, що брати приклад можна від Ніка Вуйчича, який народився без рук і без ніг, але  повноцінно насолоджується життям.

Тому радійте та дякуйте за дар життя, бо це, мабуть, найцінніше, що у нас є.